Трохи більше можна дізнатися про Римів з літописного повідомлення від 1185 р. Воїни хана Кончака (після перемоги над князем Ігорем) не зуміли взяти Переяслав та «ідучи мимо, пішли приступом до міста Римова, а римовичі зачинилися в місті. І коли вони вилізли на заборола, то тут, за Божим промислом, упали дві городниці з людьми просто до ворогів, і на інших городян найшов страх. І котрі ж городяни вийшли з міста і билися, ходячи по римівському болоту, то ті уникнули полону, а хто зостався в місті, то ті були взяті». За цими рядками впізнається аж ніяк не острог, а доволі великий град.

Не обійшов увагою трагедію римовичів, що «у Римі кричачи під шаблями половецькими» і автор «Слова о полку Ігоревім».

На жаль, ніяких прив'язок, за якими можна було б визначити розташування міста, жодне джерело не наводить. Безумовним є лише те, що Римів стояв на одному з імовірних шляхів відступу половців од Переяслава.

У Галицько-Волинському літописі є запис про хана Кончака, який «зніс Сулу». Цю згадку можна вважати непрямим свідченням розташування Римова на р. Сула. Частина дослідників ототожнює городище в с. Велика Буримка (Черкаська обл.) з Римовом — там є давньоруське городище й велике болото поблизу нього; та й традиційний шлях ординців на Русь пролягав саме там. Але малоймовірно, що Кончак вирішив іти на Русь через нижню або середню течію Сули — проскочити непоміченим тут було неможливо.

Серед об'єктів, які можуть бути причетними до літописного Римова, є Свири-дівське городище (у верхній течії Сули), яке на 12 км північніше від м. Лохвиці Полтавської області. Археологи підтвердили існування на місці Свиридівського городища поселення Х-ХІІІ ст. завбільшки як Воїнь, Остер, Донець. Отже, з одного боку, маємо повідомлення про велике порубіжне місто Римів без певної «прописки», а з другого — невизначені залишки давньоруського міста, такою ж мірою значного і давнього, як і літописний Римів.

Поєднує між собою літописний та археологічний об'єкти й інша деталь: серед досліджених городищ на порубіжному Посуллі тільки Свиридівське було в другій половині XII ст. зруйноване й згодом відбудоване; а в джерелах серед порубіжних міст зазначене захоплення половцями лише Римова. Однак низка збігів в історіях літописного Римова та Свиридівського городища не є достатньою для однозначного їх ототожнення. Незаперечним є лише те, що за сивої давнини на одному з безіменних городищ Посулля було місто-фортеця Римів, яке боронило рубежі нашої держави від степових кочовиків.

Можливо, розгадка таємниці Римова чекає в майбутньому саме на вас.

За публікаціями В. Грипася

Давньоруський сажень та інші

Достеменно невідомо, що мав на увазі князь Гліб у 1068 р., коли встановив ширину Керченської протоки, що дорівнювала 14 000 сажнів (див. с. 69). Яка ж це відстань? Скільки становить сажень у метричній системі мір? Здавалося б, ну що тут складного: слід провести нескладні арифметичні дії та отримати результат. Так і чинили деякі дослідники XIX ст. Вони взяли сучасну їм ширину протоки й отримали довжину сажня в 142 см. Цей результат виявився хибним.

У розрахунках мір довжини з точки зору історика не все так очевидно: необхід