ОЛЕШШЯ (ОЛЕШШЯ - ОЛЕШКИ - ЦЮРУПИНСЬК). В ХІ-ХІІІ ст. на

березі Пудової протоки у пониззі Дніпра стояло ранньослов'янське місто-порт Олешшя, що було «морськими воротами» Русі. Через Олешшя пролягав відомий

торговельний шлях «Із Варягу Греки». Тут па відпочинок неодноразово зупинялися варязькі та давньоруські судна. Не оминали Олешшя й київські володарі Віщий Олег, князь Ігор, княгиня Ольга, князі Святослав і Володимир. У травні 1223 р. поблизу Олешшя князі Мстислав і Данило Галицький розгромили передовий монгольський загін. Але згодом місто таки було зруйноване монголами. У другій половині XVII ст. в урочищі Паланка, де р. Чайка впадає в Кардашин-ський лиман, постало козацьке укріплення Кардашин, захоплене татарами в 1699 р. У 1711-1728 рр. в урочищі Олешки на р. Конка розташовувалася козацька Олешківська Січ на території тодішнього Кримського ханства. У 1784 р. тут було засноване поселення Олешки, яке в 1790 р. увійшло до складу Кінбурн-ської паланки Чорноморського козацького війська, а з 1802 р. отримало статус міста і стало центром Дніпровського повіту Таврійської губернії. У 1928 році Олешків перейменували на Цюрупинськ. Сьогодні це невелике місто поблизу Херсона.

ТЕРЕБОВЛЬ (нині ТЕРЕБОВЛЯ) — райцентр Тернопільської області на р. Гнізна. Археологічні матеріали свідчать, що тут існувало слов'янське поселення з першої половини IX ст. За розміщенням воно було подібне до сучасних великих міст — мегаполісів. Навколо центральної частини (пагорба з потужними укріпленнями) розташовувалися декілька поселень, які нараховували від 18 до 23 садиб. Місто вперше згадане в Іпатіївському літописі під 1097 р. Наприкінці XI ст. Теребовль був центром удільного князівства, до якого входили землі південно-східної Галичини, Буковини та Поділля. На початку 1140-х рр. Теребов-лянський уділ увійшов до складу Галицького князівства, азі 199 р. — до Галицько* Волинського. Пізніше (у 1341 р.) Теребовль згаданий у переліку міст, захоплених Казимиром III, королем польським. Після спорудження 1366 р. нового замку, загарбаний Польщею Теребовль, увійшов до складу її прикордонних укріплень.

Магдебурзьке право місто отримало одним з перших у Галичині — у 1389 р. У 1415-1420 рр. король Ягайло нагороджує свого слугу Бартоша з Теребовлі за вірну службу грамотою, якою дозволяє закласти нове місто з другого боку Гнізни із звільненням поселенців на 8 років від чиншів та всіляких робіт. Саме з цього часу

місто почали ділити на дві частини: стару — під замком, та нову — за рікою, сполучені між собою мостом. Місто — як Старе, так і Нове — було оточене валами і парканом, мало 3 брами: Зеленецьку, Галицьку і Львівську. Уродженець недалекого Гусятина, легендарний Северин Наливайко з великим загоном козаків у липні 1594 р. без бою вступив до Теребовлі та оволодів фортецею. Ці події детально описані в Теребовлянських грод-ських книгах, які зберігаються в архівах у Львові. 9 травня 1687 р. місто і замок були раптово захоплені й спалені Сучасний герб татарами, після чого замок уже ніколи не відновився,

Теребовлі а після 1699 р. взагалі втратив своє оборонне значення.