ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

Чучин — давньоруське місто-фортеця

Літописний Чучин був розташований на південній околиці сучасного села Балико-Щучинка Кагарлицького р-ну Київської обл. Природа ніби навмисне створила місце для фортеці. Стратегічне положення міста на високому двоярусному плато (близько 70 м) на правому березі Дніпра визначило його військовий характер. На верхньому ярусі плато розкинулося основне укріплене городище (дитинець), на нижньому, що ніби оперізував верхнє плато (переважно із заходу й півдня), був окольний град. І основне городище, і околиці оточували захисні вали. Загальна площа городища становить майже 6 га. Археологи знайшли залишки сигнальної вежі, що дозволяє зв'язати це місто з дніпровським відрізком шляху «Із Варягів у Греки». Крім того, у Чучині виявлені численні книжкові застібки й накладки для книжкових оправ, що свідчить про те, що місто було одним з культурних центрів Київської землі.

Чучин згадується в «Повісті минулих літ» усього один раз (у зв'язку з нападом половців у 1110 році): «У рік 6618 [ 1110]. Рушили весною на половців Святополк, і Володимир, і Давид [Святославич] і, дійшовши [до города] Воїня, вернулися... Того ж року взяли половці полон коло [города] Чучина».

Однак, очевидно, що значення міста для оборони, торгівлі в Київській Русі було немалим. Та й археологічні знахідки часів зарубинецької культури (II ст. до н. е. - II ст. н. е.) свідчать, що жителі придніпровських степів з давніх-давен використовували це зручне для життя місце. Чучин, як і більшість східнослов'янських міст, пережив три етапи: ранньослов'янський — коли сформувалося перше поселення; скандинавський (варязький), коли місто було однією з фортець на шляху до Константинополя; давньоруський (як місто держави Київська Русь).

Дослідження археологів тривають і сьогодні: одна з експедицій виявила сліди потаємного виходу з міста в бік Дніпра. Знайдена також неприродно вузька балка, що спускається до Дніпра зі східної сторони городища. Однак, чи є саме вона залишком потаємного ходу, поки що не встановлено.

1. Яке значення мало м. Чучин у період Київської Русі? Які археологічні знахідки дають підстави сформулювати правильну відповідь?

2. Які етапи в розвитку Чучина простежують науковці?

Місто-град Чучин. Реконструкція

Серцем міста поступово став ринковий майдан. Крім того, що він був центром торгівлі, саме тут оголошувалися князеві розпорядження, повідомлялися новини та проводилися загальні міські віча. У Києві таке місце називалося Житній торг. Саме сюди кияни приходили на загальне міське віче, де обговорювалися питання спорудження оборонних укріплень, упорядкування міста, оголошувався збір на оборону міста від нападів.

За межами укріплень виростали ремісничі та торгівельні посади. Інколи посади заселяли ремісники певних професій. Так, у Києві — це гончарі та ко-

жум'яки, у Новгороді — теслі.

КИЇВСЬКА РУСЬ

наприкінці X — у першій половині XI століття