глаголиця -від старослов'янського «глаголь» — «слово», глаголити — говорити; одна з двох найдавніших систем слов'янського письма, створена близько 863 р. просвітителем Константаном (у чернецтві Кирило), родом з м. Салоніки. Як система знаків Глаголиця ідеально відповідала слов'янській звуковій системі, нею написані найдавніші старослов'янські пам'ятки, зокрема Київські глаголичні листки.

Давньоруські бронзові писала. Гострим кінцем вишкрябували букви, а протилежним — стирали написане

згадують і арабські історики X ст. А в одному зі смоленських курганів у 1949 р. була знайдена посудина X ст. з давньоруським написом «гороухща» (гірчиця).

У Київській Русі використовували, подібно як і в Західній Європі, дві мови. Щодо цього в істориків та мовознавців сумнівів немає. Мовою літератури, богослужіння, літописання була спеціальна «книжна» мова, сформована на основі староболгарської. У Західній Європі, як відомо, подібну функцію виконувала латинська мова.

У Візантії богослужіння проводилося грецькою мовою, цією ж мовою читали Біблію. З часів поширення християнства серед слов'ян виникає потреба в церковній літературі, яка була б зрозумілою простому народу. За переказами, візантійський імператор послав до слов'ян двох ченців-просвітників — братів Кирила та Мефодія. Вони мали перекласти біблійні книги та навчити слов'ян богослужінню їхньою рідною мовою. Для перекладу священних книг із грецької був потрібний новий слов'янський алфавіт. Так народилися перші слов'янські азбуки — глаголиця та кирилиця. Глаголичні літери були складними в написанні і тому з кінця X ст. на Русі утвердилася кирилиця.

Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було у грецькій мові. Від давньоруської кирилиці походять український, російський, білоруський, болгарський, сербський та інші алфавіти. У кирилиці перша буква називалась «аз», (що означає «я»), друга «б» — «буки» (букви), третя «в» — «веди» («відати», знати). Отже, у буквальному перекладі три перші букви кирилиці означають: «Я букви відаю». Слово «азбука» утворилось шляхом злиття назв перших двох букв кириличного алфавіту.

Надмогильна плита з написом

88