Стародавній Поділ. Фрагмент макета. Художниця Д. Мазюкевич

Давньоруські міста відрізнялись господарською основою свого розвитку. Одні з них мали переважно сільськогосподарський, інші — ремісничий характер, ще інші — торговий, окремі — оборонний.

Тодішні міста складалися з кількох частин. У ди-тинці — укріпленій стінами й валами центральній частині, проживали князь, бояри, дружинники та їхня челядь, у тому числі й ремісники, що обслуговували феодалів. Там зосереджувались органи влади й управління. Після запровадження християнства в Києві розмістилася резиденція глави Руської церкви — митрополита. У більших містах держави проживали керівники церковних провінцій — єпископи зі своїм оточенням і слуги.

Більшу частину давньоруського міста займав окольний град, де мешкали ремісники й торговці, розміщувалися боярські садиби, церкви, монастирі. Окольні гради у великих містах сягали 100 га і були укріплені міцними валами й стінами — основною оборонною лінією. Вулиці міста здебільшого сходилися до брам. Так, у Києві до наших днів збереглося планування старого міста, де вулиці віялом сходяться до Львівської площі (там були Північні ворота) та до Майдану Незалежності (там стояли Лядські ворота). Дороги часто замощувалися дерев'яними колодами, особливо в північних містах, але такі мостові були і в Києві. Головна вулиця стародавнього Києва, що вела в дитинець через Софійські ворота, називалася Міст і була викладена з дерев'яних колод.

ГРОШІ -

умовні предмети, які позначають вартість товару та підлягають обміну.

ГРИВНА -

у Київській Русі срібний злиток, який був основною грошовою одиницею. Назва «гривна» походить від назви шийної прикраси, виготовленої у формі довгуватого відливка зі срібла.

Давньоруські гроші: а) київські гривні (164 г); б) новгородська гривна (205 г); в) чернігівська гривна (197 г); г) монета Володимира