Широкий вибір сільськогосподарської продукції та вишукані ремісничі вироби приваблювали іноземних купців. Географічне положення Києва, розташованого на перехресті сухопутних і водних шляхів, сприяли тому, що за часів князювання Володимира та Ярослава місто перетворилося на найбільший центр міжнародної торгівлі у Східній Європі. На березі річки Почайни (протоки Дніпра) була велика пристань, куди прибували купці з усієї Русі, а також Європи та Азії. На київських ринках продавали свої вироби греки, болгари, вірмени, євреї. Там вони мали свої склади товарів і проводили широку торгівлю.

Через територію Київської Русі проходило три торговельні шляхи: «грецький» — з Північної Європи до Візантії, «залбзний» — з Європи через Кавказ до арабського сходу та «соляний» — з Криму до Києва.

Особливо тісні торговельні відносини підтримувалися з найбагатшою тоді країною — Візантійською імперією. В обмін на свої товари Русь отримувала звідти предмети розкоші, дорогі тканини, олію, вино, фрукти, вишукану зброю, прянощі, книги, предмети церковного вжитку.

Зі зростанням торгівлі, накопиченням багатств у представників суспільної верхівки зростає роль грошей. Грбші є загальним мірилом вартості товарів, засобом нагромадження багатств, а також засобом платежу.

Упродовж Х-ХІ ст. у Київській державі переважали арабські дирхеми, відкарбовані на монетних дворах Арабського халіфату. Траплялися також срібні візантійські та західноєвропейські монети.

Власне руською грошовою одиницею була гривна (злиток срібла, що важив близько двохсот грамів). Гривни були кількох видів: київські, чернігівські, новгородські й різнилися формою та масою. Гривна срібла була значною сумою. За неї можна було придбати одного вола або десять телят. Саме назву давньокиїв-ської грошової одиниці (гривна) взято за основу назви грошей у сучасній Україні (гривня).

У часи розквіту Русі великі князі київські — Володимир, Ярослав, Святополк розпочали власне карбування монет.

За часів Володимира і Ярослава Мудрого продовжували розвиватися міста. У літописних повідомлен-Печатки нях про події середини — другої половини XI ст. згаду-

Ярослава Мудрого ються вже понад 50 нових міст. Розростаються і старі

«гради», перетворюючись на середньовічні міста.

Уламок та корчага з написом «благодатнійша полна корчага сія». XI ст. Київ

КИЇВСЬКА РУСЬ

наприкінці X — у першій половині XI століття