§ 7. Київська Русь за часів князя Ярослава Мудрого

Яке історичне джерело ілюструє подана схема? Поясніть, що означають у ній імена та назви міст. Знайдіть на карті ці міста.

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві

Князь Володимир Великий мав багато синів, між якими після його смерті розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015 р. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули.

Літописець вважає винуватцем заколоту Святополка, який тоді сидів у Виш-городі. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив київський престол. Проти Святополка виступив його брат, новгородський князь Ярослав. Перша битва між ними відбулася навесні 1016 р. поблизу м. Любеча на Дніпрі. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго, і там за його допомогою зібрав велике військо.

У 1018 р. Болеслав І захопив Київ, Ярослав утік до Новгорода. Київським князем знову став Святополк. Та господарювали в місті та селах Київської землі іноземні завойовники. Вони збиткувалися над населенням, грабували його. Кияни повстали проти окупантів. Це змусило Болеслава І повернутися до Польщі, а Святополк утік до печенігів.

Михайло Герасимов (1907-1970) — російський учений-антрополог, який розробив метод антропологічної реконструкції (зокрема, відтворення рис обличчя за черепом). Дослідження вченого засвідчили: у зовнішності Ярослава Мудрого, за наявності деяких скандинавських ознак, переважали риси, притаманні слов'янам

Наддніпрянщини. Він був людиною доволі високою на зріст (близько 175 см), із середнім за видовженістю обличчям, різко випнутим носом дещо хвилястої форми і, як зауважив М. Герасимов, «з тонко окресленими, відносно неширокими вилицями». Ці риси й лягли в основу «документального» скульптурного портрета князя Ярослава

Ярослав Мудрий. Реконструкція М. Герасимова

КИЇВСЬКА РУСЬ

наприкінці X - у першій половим XI столітті)