Навесні 1019 р. Святополк здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч, — пише Нестор. — На сході сонця зійшлись супротивники і бій був жорстокий, якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір взяв гору Ярослав, а Святополк побіг... Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу і труд великий».

У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав почав правити в Києві, а Мстислав — у Чернігові.

Після смерті Мстислава у 1036 р., Ярослав, за словами Нестора, став «самовладцем Руської землі».

Польський король Болеслав І Хоробрий. Художник Я. Матейко

Тмутараканськс князівство

Протягом століть Північне Причорномор'я і Крим були зоною боротьби українських князів з кочовими племенами. Після розгрому Хозарського каганату (965) військами Святослава Ігоровича на Таманському півострові утворилося Тмутараканське князівство, до складу якого незабаром увійшли землі Приазов'я, Кубані та східна частина Кримського півострова. З X ст. князівство перебувало у складі Київської держави. Першим на княжий престол Тмутаракані сів Мстислав (1010-1023), син київського князя Володимира Великого — хрестителя Русі. До речі, в Тмутаракані існувало окреме єпископство. Двічі (1060-1064, 1066-1069) у Тмутаракані правив Гліб, син чернігівського князя Святослава Ярославича. Князь Гліб увійшов в історію, зокрема, тим, що у 1068 р. виміряв відстань між столицею князівства Тмутараканню (сучасна станиця Таманська) та Керчю по льоду Керченської протоки. Про це свідчить Тму-тараканський камінь — мармурова прямокутна плита (близько 850 кг) з висіченим на ній давньоруським написом — «У літо 6576 ... Гліб князь міряв море по льоду від Тмутаракані до Корчева (Керчі) 10 000 і 4000 сажнів¹». Нині плита-пам'ятка зберігається в Росії (музей «Ермітаж» у Санкт-Пітербурзі).

1. Покажіть на карті територію Тмутараканського князівства.

2. Яких висновків можна дійти, ґрунтуючись на наявності напису на Тмута-раканському камені?

¹ Сажень — давня східнослов'янська лінійна міра.

Як історики визначили довжину давньоруського сажня описано в додатках (див. с. 254)

Тмутараканський камінь