ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА Федір Коріятович і Мукачівський замок «Паланок» Окрасою стародавнього міста Мукачевого є його замок. Розташований він на стрімкій гірці, що піднімається серед оточуючої її рівнини. У народі кажуть, що вона насипана важкою людською працею (від «мук», які терпіли споруджувачі гірки, поселення нібито й отримало назву Мукачеве). Насправді ж учені з'ясували, що гірка вулканічного походження. Коли розпочали спорудження фортеці, достеменно невідомо. Згідно з грамотою від 1321 р., першим її комендантом був Томаш — наджупан Бережського і Уґочанського комітатів. Нове життя у Мукачівський замок вдихнув подільський князь Федір Коріятович. Великий князь литовський Вітовт хотів ліквідувати незалежність Подільського князівства. Тому 1393 р. виступив проти Коріятовича, а той, не довго думаючи, кинувся до племінника — угорського короля Сигізмунда. Останній запропонував йому Мукачівську та Маковицьку домінії. Коріятович почав розбудовувати Мукачівський замок, перетворивши його на свою резиденцію. Керуючись латинським прислів'ям: «Хочеш миру — готуйся до війни», Федір Коріятович перебудував і зміцнив замок: завіз туди 60 діжок гарматного пороху і 164 гармати різних калібрів. Навколо Замкової гори, що підносилася над містом на 68 метрів, викопали рів, оточили його зсередини дубовим частоколом — паланком. За паланком жили майстри, які обслуговували замок, а на випадок облоги — брали участь у його обороні. Коріятович дозволив на правому березі річки Латориці заснувати православний монастир, бібліотека якого складалася з шістьох тисяч книг. Князь не мав нащадків, тому по його смерті у 1414 р. Сигізмунд знову заволодів замком. Але пам'ять про Федора Коріятовича живе — вдячні нащадки спорудили йому гарний пам'ятник на території замку-музею. ![]()
Оповитий таємницями й легендами Мукачівський замок «Паланок». Слово «паланок» походить від угорського «частокіл» У часи його правління на Закарпатті спостерігається помітний розвиток торгівлі та дрібного ремесла. Крім того, було засновано православний монастир біля Мукачевого, який до середини XVII ст. був одним з осередків боротьби проти католицизму. Православна церковна організація із центром у Мукачевому допомогла зберегти українському населенню свою самобутність, не дала розчинитися йому серед угорців, німців, словаків і волохів, які колонізували Закарпаття.
|