князів з династії Рюриковичів і Гедиміновичів (серед яких було багато православних), він замінював їх на нетитулованих шляхтичів-католиків. Прагнучи зменшити політичну роль у країні удільних князів, він зрівняв їх у правах із боярством і рядовою шляхтою. Вітовт ліквідував найбільші удільні князівства на території України: Волинське, Новгород-Сіверське, Київське, Подільське. У 1394 р. усунув з Києва князя Володимира Ольгердовича, а з Поділля — братів Коріатовичів. Замість князів на цих землях почали правити великокнязівські намісники. «И по всим городам князь великий Витовт свои старосты посажал», — зазначає літописець. Будучи сам католиком та активно підтримуючи католицьку віру, проводив політику утиску православної віри. Так, за умовами Городельської унії (1413), некатолики не допускалися до участі в раді Великого князя литовського та найвищих урядових постів. Така антируська й антиправославна політика Вітовта викликала велике незадоволення серед населення. Вона не сприяла порозумінню між віруючими двох відгалужень християнства.

З'їзд європейських монархів у Луцьку

Луцьк відігравав роль другої столиці Литовсько-Руської держави. Сюди в 1430 р. з'їха-лися монархи з Центральної та Східної Європи для обговорення важливих і вкрай нагальних проблем.

Одним з перших прибув польський король Ягайло з дружиною в супроводі великої свити священиків та шляхти, серед якої були князі мазовецькі, поморські, куявські та інші. З Московії прибув великий князь московський Василь II з митрополитом Фотієм, великими князями Борисом Рязанським, Олегом Тверським, боярами, дяками. Понад два тижні примусив себе чекати один із найбільш впливових правителів Європи, імператор Священної Римської імперії Сигізмунд. Він прибув разом із дружиною Барбарою Цилійською у супроводі німецьких, чеських, угорських князів. Тоді у Луцьку побував король Данії Ерік XIV, який фактично представляв усю тодішню Північну Європу. Були на зустрічі господар Волоський, довірені особи імператора Візантії Івана VIII Палеолога, посол Папи Римського Мартина V Андрій Домініканин, від великого магістра Тевтонського ордену — бригадир Балті, правитель міста Растембурга. Приїхали в Луцьк хани Волзької, Донської, Перекопських орд. У зустрічі брали участь литовські князі Радзивілл, Ольшанський та інші. Хроніки свідчать, що зустріч монархів у Луцьку тривала майже сім тижнів. Іноземних гостей добре пригощали та розважали, а всіх їх разом з прислугою було близько 15 тисяч. Буцімто за цей час було випито 700 бочок хмільного меду, подано тисячі засмажених овець, косуль, впольовано для гостей 700 турів та тисячу оленів. Правителі, на жаль, не змогли порозумітися. Питання про королівську корону Вітовта спричинило велику сварку між литовськими і польськими панами. Хоча Ягайло повторював, що не заперечує проти коронації Вітовта, однак разом з польськими панами першим покинув Луцьк, як свідчать хроніки, навіть не попрощавшись. Коронація так і не відбулася.

1. Для чого з'їхалися європейські монархи до Луцька?

Стирова башта Луцького замку