|
Таким чином, найбільш заселені українські землі - ввійшли до Литовської держави. За її межами опинилися Галичина, Західна Волинь, Закарпаття, Буковина.
3. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського
Протягом XIV ст. Литовське князівство перетворилося на велику державу, яка ввійшла в історію під назвою Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське. Ця держава зростала за рахунок українських та білоруських земель. Уже за часів князя Міндовга до Литовського князівства входила так звана Чорна Русь (північно-східна частина сучасної Білорусі), а найбільше її місто Новгород-Литовський було навіть столицею Литовського князівства. Найбільше українських земель було приєднано за князя Ольгерда. Один з руських літописів зазначає: «Багато земель і країв завоював, і гради, і княжіння узяв собі... і збільшилось княжіння його більше всіх».
Литовсько-Руська держава утворилася менш ніж за 150 років і стала однією з найбільших у Європі. Її територія простягалася від Балтійського до Чорного морів. Дев'яносто відсотків території Великого князівства Литовського становили землі колишньої Київської Русі. Основну масу населення цієї держави складали українці та білоруси.
Вища культура цих земель позначилася на соціально-економічному, політичному та культурному розвитку Литовської держави. «Руська правда» стала правовою основою Литовського князівства. Державною мовою Литовського князівства була «руська мова». В основі її лежала давньоруська писемна мова з елементами мов української та білоруської народностей.
|
 |
|
Герб Великого князівства Литовського
|
ЖЕМАЙТІЯ, або ЖМУДЬ, - етнографічна область Литви.
|
