У ХІV-ХV ст. в Шипинській землі з'являються нові поселення, розвиваються скотарство і землеробство, залізообробна і добувна галузі. Але життя не було безпечним — нападали як польсько-шляхетські війська, так і кримські татари. Літописці вказують, що кримчаки «попліниша множество пліна без числа, чоловік же і скот, от Нистра і до Прута і до Хотина». Частіше загрожувала й Османська імперія.

У 1514 р. Молдовія разом з Буковиною потрапила під владу турецьких султанів. Таким чином, буковинські землі зазнавали подвійного гніту. Під владою Османської імперії Буковина перебувала аж до 1774 р.

Василій III (ліворуч), Іван III. Гравюри з «Космографії» А. Таве. 1578 р.

3. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель

Наприкінці XV ст. Чернігівськими та Сіверськими землями зацікавилась Московська держава. За часів московського князя Івана III (1462-1505), остаточно звільнившись від зверхності Орди, Московське князівство значно розширилося, поглинувши ростовські, ярославські та новгородські землі.

У 1480-1490-х рр. після ліквідації Казимиром IV Ягайловичем автономії українських князівств від Литви на службу до московського володаря разом зі своїми землями переходять чернігівські, вяземські, белевські, новосільські, мезецькі князі.

Адже московські правителі в цей час виступають як борці за руську народність і православну віру, оголошуючи себе правонаступниками Київської Русі та

Будівництво Кремля в Москві. Мініатюра XVI ст. Кремль — центральна, укріплена мурами й баштами, частина феодального міста в північно-східній Русі. До XV ст. кремль називали дитинцем. У кремлі розміщувалися княжі палати, храми, будинки бояр і церковної знаті