Кримське ханство заснував Хаджи Девлет-Гірей. Як писав мандрівник Михалон Литвин у своїй книжці «Про норов татар, литовців і москвитян», Хаджи-Гірей народився у литовському місті Троках (нині Тракай) і перебував під охороною Великих князів Вітовта, а потім Сигізмунда. У 1428 році він розпочав боротьбу за Крим. У 1443 році Хаджи-Гірей став зватися ханом (тоді ж закінчилася 48-річна боротьба за незалежність Криму від Золотої Орди). Створена ним держава — Кримське ханство — проіснувала 340 років. Перша столиця була в місті Солхат, а згодом її перенесли в Бахчисарай.

Засновник держави, зміцнивши свою владу, побудував багато мечетей і шкіл, сприяв осілості, землеробству й ремеслам татар, допомагав християнським монастирям. До сьогодні збереглися руїни збудованої ним мечеті в унікальному печерному місті Чуфут-Кале та його усипальниця, де згодом поховали і його сина, Менглі-Гірея, онука, Сахіб-Гірея.

Руїни печерного міста Чуфут-Кале

Утім самостійністю новостворена держава насолоджувалася недовго — через тридцять років Османська імперія зробила Кримське ханство своїм васалом. У Кафі поселився представник султана (Мегмеда II Фатига), який збирав данину. Збирати було що: на той час Крим виглядав райським садом фруктів і овочів, своєрідним рогом достатку, наповненим різними сортами яблук, слив, черешень, кавунами й динями, горіхами, медом, відбірним виноградом. Вироби кримських ремісників цінувалися в багатьох країнах. Крим був також визначним центром мусульманської освіти і мистецтв. Надзвичайно цікавими є міжкультурні стосунки українців і кримських татар. Музикознавці Філарет Колесса та Микола Лисенко відзначали спорідненість мелодики пісень та інструментальної музики двох народів. Художник Микола Самокиш, який тривалий час жив у Криму, вказував на спільні мотиви в орнаментиці вишивок, творених татарками й українками. Згодом виявилося, що подібною була й історична доля цих двох народів, об'єднаних однією Батьківщиною.