ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА

Про княжі застілля в стольному граді Києві завжди иобуту-вали легенди. Участь у бенкетах брали й богатирі Ілля Му-ромець, Добриня Микитич, Альоша Попович та інші. Про все це доволі докладно розповідають билини й думи. А ось подробиці щодо архітектурного вигляду будівель, де відбувалися урочисті прийоми, збиралися державні ради й розважалися піддані Великого князя, невідомі.

Достовірних відомостей про те, які символи прикрашали тронну залу, фасади княжих палаців, немає. У билинах згадується про «палати білокам'яні, тереми високі з кришталевими скельцями». Без сумніву, палаци були і високими, і представницькими.

Відомий архітектор і дослідник історичного минулого Київської Русі Ю. Асєєв пропонує свій варіант реконструкції великокняжого палацу Х-ХІ ст. — висока чотиригранна башта, вбудована в центральну частину споруди. Завершується вона легкою гострокінцевою банею зі шпилем. Фасад представлений у вигляді низки напівкруглих арок з вікнами, які відокремлені одне від одного витонченими колонами. У Києві на вул. Володимирській, буквально за 40 м від того місця, де, за свідченням дослідників, була резиденція князя Володимира, є будівля, дуже подібна до реконструкції Ю. Асєєва. Будинок спорудив на початку XX ст. архітектор А. Кобелев, якого надихнули літописні й народні перекази про княжі палаци. До слова, у «Літописі Руському» йдеться про те, що поруч з хоромами Володимира Великого були встановлені антична статуя та квадрига (четвірка) коней.

1. Зробіть припущення, як і чому могли потрапити до хоромів київського князя антична статуя та квадрига коней.

Княжий терем. XI ст. Реконструкція

КИЇВСЬКА РУСЬ

наприкінці X — у першій половині XI століття