«Київська Русь наприкінці X століття — у першій половині XI століття» Київська Русь, об'єднавши у своїх кордонах усі східнослов'янські племена, досягла найвищої могутності за часів Володимира Великого та його сина Ярослава Мудрого. За їхнього правління остаточно склалася політична система давньоруської держави. Київська Русь була монархією, де князь зосереджував у своїх руках усю повноту законодавчої, виконавчої, судової та військової влади. Зміцнення центральної влади Володимиром Великим та прийняття християнства сприяло тому, що Київська Русь на початку XI ст. стала однією з найбільших і наймогутніших держав тогочасного світу. За часів Ярослава Мудрого давньоруська держава продовжила свій економічний і політичний розвиток. Найбільшим його досягненням поряд з розбудовою держави та розгромом печенігів було введення першого зводу письмових законів «Руська правда». Це дало змогу піднятись Київській Русі ще на один щабель вище у своєму розвитку. Удосконалення знарядь праці та обробітку землі спричинилося до підвищення продуктивності праці, що, у свою чергу, дало поштовх до розвитку вже існуючих і зародженню нових галузей ремісництва. За часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київ перетворився на центр східноєвропейської торгівлі, де перехрещувалися найважливіші торговельні шляхи. Це приносило прибутки князям, відкривало ринки збуту продуктам місцевого землеробства та ремесла, сприяючи появі нових та розквіту вже існуючих міст. З утвердженням християнства починає розвиватись освіта і культура. Давньоруські майстри, узявши за приклад візантійські зразки та швидко освоївши їх, створили власний неповторний слов'яно-візантійський стиль, що найяскравіше проявився в архітектурі, живопису, церковному співі тощо.
КИЇВСЬКА РУСЬ наприкінці X - у першій половині XI оолітів
|