До появи писемних законів судили на основі звичаєвого права. Якщо людину вбивали, то її родичі повинні були знайти злочинця і вбити — «кровна помста»; за каліцтво родичі скривдженого мали право зробити те саме з кривдником (звідси відомий досі вислів «зуб за зуб, око за око»). За Ярослава Мудрого було складено перший звід писаного давньоруського права «Руська правда». До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші проступки. «Руська правда» обмежила застосування кровної помсти та понівечення, замінюючи їх штрафами. Так, за вбивство огнищанина (управителя князівського маєтку) накладався штраф 80 гривень, за вбивство міського жителя, купця або ремісника — 40 гривень, а за вбивство простого селянина-смерда — 5 гривень. Грошові покарання застосовувались і за інші злочини. Штрафи та покарання залежали також від соціального стану потерпілого. За найбільш серйозні — у людини забирали все майно, яке у неї було, виганяли з общини («виставляли на потік») або перетворювали Приклади кримінальної відповідальності за «Руською правдою» Щоб встановити провину підозрюваного у важкому злочині призначали випробування залізом або водою. Людину примушували взяти до рук гаряче залізо, і якщо залишався опік, то суд визнавав провину підозрюваного. Побутував й інший метод встановлення істини: кидали у воду зв'язаного. Якщо людина випливала, залишалася живою, то це означало, що вона винна — навіть вода не приймала злочинця. У законі передбачено особливе покарання за підпал будинку або току. Такий палій «видається головою князю з усім маєтком, з якого потрібно раніше винагородити збиток, завданий хазяїнові току або будинку». Суворо каралися дії, які завдають шкоди живій природі. Так, «за бобра, украденого з нори, визначається 12 гривень штрафу». За умисно зарізаного чужого коня сплачується 12 фивень до скарбниці, а хазяїну — 1 гривну. За зрізані дерева з племінними вуликами бджіл вноситься до скарбниці 3 гривни. При цьому слід зауважити, що гривна тоді цінилася дуже високо, так, за 1 гривну можна було купити 20 баранів або одного робочого вола. І. Білібін. Суворий суд за часів «Руської правди» Чому давньоруські закони так суворо карали злочини проти живої природи ? КИЇВСЬКА РУСЬ наприкінці X — у першій половині XI століття
|