на холопа (раба). Штрафи сплачували на користь скривдженого і в казну князя. Судив зазвичай сам князь або його довірені особи.

Для вчених «Руська правда» залишається найважливішим джерелом вивчення суспільних відносин і судочинства Київської Русі. Звідти ми дізнаємося про господарське та культурне життя, про відносини різних верств населення та державний устрій Київської Русі.

4. Відносини з іншими державами

У міжнародній політиці Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв'язків з різними державами. Часто ці зв'язки він зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей. Його дочка Анна була дружиною французького короля Генріха І, донька Єлизавета була за норвезьким королем Гаральдом Сміливим, Анастасія (третя його донька) стала дружиною угорського короля Андрія. Недаремно Ярослава називали «тестем Європи». Сам Ярослав був одружений з Інгігердою — донькою шведського короля. Сини його мали за дружин сестру польського князя, онуку німецького цісаря та доньку візантійського імператора.

Тривалий час Ярослав боровся за утвердження західних кордонів Київської держави, відвойовував у польських феодалів землі, захоплені ними під час усобиці 1015-1019 рр. З метою зміцнення західних рубежів заснував місто Ярослав на р. Сян. Він переміг чудські племена, предків естонців і заснував місто-форте-цю Юр'їв (нині м. Тарту). Ярослав успішно воював з печенігами і в 1036 р. завдав їм нищівного удару під стінами Києва.

Київська держава мала жваві дипломатичні відносини з Германською імперією та Францією. Ярослав домігся більш-менш мирних відносин із Візантією. У 1043 р. відбулася остання русько-візантійська війна. Після її закінчення була укладена русько-візантійська угода, яку пізніше скріпив шлюб сина Ярослава Всеволода з дочкою візантійського імператора Марією. Усі ці заходи принесли великий міжнародний авторитет Київській державі.

Груповий портрет родини Ярослава Мудрого. Фреска Софійського собору. XI ст.