Т

Тевтонський (Німецький) орден — католицький духовно-рицарський орден, започаткований наприкінці XII ст. в Палестині під час хрестових походів. У період з XIII ст. до 1525 р. у Прибалтиці, на землях, захоплених орденом у пруссаків, литовців, поляків, існувала держава Тевтонського ордену.

Терем — у Київській Русі та феодальній Росії — високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; верхня частина такого будинку, де жили жінки родин боярина, князя, царя.

Тиверці — племінна група східних слов'ян, що населяла територію в пониззі Дністра, Пруту й Дунаю.

Тмутаракаське князівство — князівство Київської держави, що лежало на Таманському півострові (нині на території Росії); столиця — Тмутара-кань. Наприкінці XI ст. столицю захопили половці, у XIII ст. — генуезці, а потім — татари. У XV ст. місто зруйнували турки й татари, і воно більше не відновлювалося.

Торки— тюркські племена, які кочували в південноруських степах у X-XIII ст.

Трипільська культура — археологічна культура ранніх землеробсько-скотар-ських племен Південно-Східної Європи часів енеоліту (переходу від неоліту до бронзи); залишки її вперше було знайдено під час розкопок в Україні в с. Трипілля Київської області.

Тюркські племена— велика група споріднених за мовою предків сучасних народів (узбеків, киргизів, якутів, туркменів, турків та ін.).

Тяглий (тягловий) — заможний селянин, що працював у господарстві свого володаря, використовуючи власну робочу (тяглову) худобу та інвентар.

У

Угро-фіни — племена, які розселилися на північний схід від місць проживання східних слов'ян.

Уличі — давнє східнослов'янське плем'я, яке жило в пониззі Дніпра, Побужжі й на берегах Чорного моря.

Улус — володіння монгольського хана на території Центральної Азії та Східної Європи.

Ф

Факторії - торговельні та військово-адміністративні населені пункти.

Федерація — союзна держава, складові частини якої (землі, князівства) проводять самостійну внутрішню політику.

Фео, ф'єф — спадкове земельне володіння, що надавав своєму васалові сеньйор (феодал) за умови виконання військової та судової служби, а також сплати внесків згідно зі звичаєвим правом.

Феодальна роздробленість — період розпаду єдиної держави на території, якими керують окремі правителі, князі. Характеризується зміцнення самостійності удільних князівств.

Фібула — застібка для одягу, що водночас є прикрасою. Фібули для знаті виготовляли із золота й срібла, а оздоблювали їх коштовним камінням.