Римська імперія — держава Стародавнього світу. У своєму розвитку пройшла кілька періодів: «царський» (VIII—VII ст. до. н. е.); республіка (VI—І ст. до н. е.); імперія (І ст. до н. е. — 476 р. н. е.). У 395 р. відбувся поділ на Західну Римську імперію зі столицею в Римі та Східну Римську імперію (Візантію) зі столицею в Константинополі.

Роздробленість феодальна — зміцнення самостійності удільних князівств.

Рубін — коштовний камінь червоного кольору; прозорий різновид корунду.

Русичі — народонаселення давньої Русі.

«Руська правда» — збірники норм давньоруського права, укладені й доповнені в ХІ-ХІІ ст. Найдавнішу «Руську правду» пов'язують з ім'ям Ярослава Мудрого.

С

Сайт — сторінка для викладення інформації зі своєю адресою в Інтернеті.

Сармати — кочові іраномовні племена, споріднені зі скіфами.

Середньовіччя — історична епоха, що охоплює час від загибелі Римської рабовласницької імперії (кінець V ст.) до кінця XV — початку XVI ст.

Серп — сільськогосподарське знаряддя для зрізання злаків, трави і т. ін. при корені; має вигляд вигнутого дугою, дрібно зазубленого ножа з короткою ручкою.

Сіверяни — давнє східнослов'янське плем'я, що жило в басейнах річок Дес ни, Сейму і Сули.

Скіфи — степові племена, які населяли південну частину території сучасної України в І тис. до н. е.

Склавини — стародавні західнослов'янські племена, що походили від венедів і населяли територію на північ від середнього і нижнього Дунаю.

Слов'яни — одна з найбільших груп європейських народів, об'єднаних близькістю мов і спільним походженням. Слов'яни виділилися з індоєвропейської спільноти десь у II—І тис. до н. е., а їхньою первісною батьківщиною були, очевидно, землі між річками Лаба і Дніпро. Рух готів на південь під час Великого переселення народів порушив цілісність території розселення слов'ян і привів до поділу на східних, західних, а згодом і південних слов'ян. У V-VІ ст. візантійські джерела вже поділяють слов'ян на венедів, які населяли, очевидно, територію сучасної Польщі, склавинів (терени сучасних Чехії, Словаччини, Угорщини, Сербії, Молдови, частини правобережної України) й антів (Північне Причорномор'я між Дніпром і Дністром).

Слуга — особа, що супроводжувала свого володаря у військових походах, служила в прикордонних фортецях, виконувала різні доручення, поєднуючи ці повинності із сільськогосподарською працею.

Соха — примітивне землеробське знаряддя для орання землі. Також — одиниця поземельного оподаткування на Русі у ХІІ-ХVІІ ст.

Соціальний — пов'язаний із життям і стосунками людей у суспільстві; суспільний, громадський.

Ставка — місце розташування воєначальника та його полководців.