3. Початок українського книговидання.

Швайпольт фіоль. Літописання

Вагома роль у розвитку освіти належить книгодрукуванню. Перші книги, друковані кирилицею, з'явились у 1491 р. у краківській друкарні Швайполь та Фіоля. Це були «Осьмигласник», «Тріодь цвітна» та «Часословець». Особливо цікавою є остання книжка, написана майже чистою українською народною мовою. Немає нічого дивного в тому, що першим друкарем виявився німець, адже друкарство прийшло з Німеччини і найвправнішими друкарями в той час були саме німці. Ініціатором видання книг була українська православна громада міста Перемишль.

Юрій Дрогобич теж не стояв осторонь. Дослідники староукраїнського письменства стверджують, що коректорами і редакторами Фіолевих книжок були Юрій Дрогобич та український латиномовний поет Павло Русин із Кросна — вихователь цілої плеяди польських поетів, якого сучасники називали «окрасою руських мужів та гордістю земель сарматських».

Перша друкована книга у Європі з'явилася в місті Майнц (Німеччина) в 1450 р. Серед слов'ян першими почали друкувати книги чехи (1478), потім — українці (1491), росіяни (1564), білоруси (1577), болгари (1641).

Поява друкованої книги зробила її дешевшою і доступнішою ширшим колам населення. Книга перестала бути предметом переважно церковного вжитку і почала входити в побут освічених верств населення.

Із другої половини XIV ст. відновлюються центри українського літописання як на сході, так і на заході. Літописання в цей час зосереджувалось здебільшого в добре захищених монастирях: Печерському, Миколаївському і Михайлівському в Києві, Онуфріївському у Львові, Дубнівському (на Волині) та інших.

Найвизначнішими тогочасними літописними творами були «Короткий Київський літопис» ХІV-ХVІ ст. і літописи Великого князівства Литовського, так звані «литовські», або «західноруські» літописи. У «Короткому Київському літописі» висвітлюються події з 862 р. до 1515 р. У ньому містяться цікаві відомості про тогочасні події, зокрема про набіги кримчаків та боротьбу з ними. Описуючи минуле, автор використав давньоруські літописи. Так, у літописі Великого князівства Литовського йдеться про історію Литви з найдавніших часів до середини XVI ст., де подається цікава інформація щодо українських земель, що входили до складу Литовської держави.

4. Архітектура й Містобудування

Протягом ХІV-ХV ст. архітектура в Україні здебільшого ґрунтувалася на традиціях давньоруської епохи. Але не тільки — у містах Західної України зводили церкви, у яких поєднувався візантійський стиль з елементами західноєвропейського готичного стилю. Тоді ж формувався і власне український стиль дерев'яних трибанних і п'ятибанних церков. Тривали неспокійні часи, і церкви