§ 25. Особливості розвитку культури українських земель у другій половині XIV ст. - XV ст.

Установіть відповідність між поняттями і їх визначеннями

1. Особливості розвитку української культури

У ХІV-ХV ст. розвиток культури на українських землях мав свої особливості. У першу чергу це було пов'язано з тим, що українці не мали власної держави, їхні землі були роз'єднані й перебували у складі інших держав, які не дбали про розвиток української культури. У цей період українським землям продовжували дошкуляти турецько-кримські набіги. Під час цих нападів гинули у вогні пожеж церкви, монастирі, школи та інші освітні і благодійні заклади, горіли бібліотеки й архіви. Це затримувало розвиток освіти й культури в цілому. В українських містах збільшується кількість іноземних колоністів, що, з одного боку, спричиняє поступове витіснення з великих міст руської (староукраїнської) мови, культури, православної церкви, а з іншого — приносить із собою здобутки західноєвропейської культури, освіти, науки, технічні досягнення.

2. Освіта. Юрій із Дрогобича

У цих умовах єдиним осередком української національної самобутності, духовності й культури залишається православна церква. Православні церкви та монастирі й надалі залишалися центрами освіти. У школах, що існували при монастирях, церквах, благодійних установах та маєтках приватних осіб, навчалися діти не лише феодалів і багатого міщанства, а й селян і ремісників. Підручниками були церковні книги, а вчителями зазвичай виступало духовенство. Вивчали азбуку та склади, потім — читання, ще пізніше — арифметику. Навчалися церковним співам та письму.