Острозький замок (Рівненська обл.), замки в Бучачі й Теребовлі (Тернопільська обл.), фортеця в м. Білгороді-Дністровському (Одеська обл.). З появою артилерії замки почали будувати повністю з каменю, підсилюючи їх мурованими вежами та бійницями. У містобудуванні зберігаються традиційні прийоми X—XIII ст. Поряд із цим у ХІV-ХV ст. починає широко застосовуватися регулярне планування. Так, у містах, що здобули магдебурзьке право, у центрі розміщувався чотирикутний торговий осередок — ринок з ратушею («ратуша» — з німецької означає «будинок для ради»), що стояла посередині. Від ринку в різні боки відходили прямі вулиці. Міста були обнесені оборонними мурами, які з винайденням вогнепальної зброї посилюються вежами, а також глибокими ровами й високими валами. Бучацький замок (Тернопільська обл.) височіє над річкою Стрипою. Спочатку він був дерев'яним. Але згодом його перебудували, використавши каміння. Сьогодні від фортеці вціліли тільки руїни стін, споруджених з міцного червоного каменю і вапняного розчину. Товщина мурів сягає подекуди чотирьох метрів 5. Малярство та книжкова мініатюра У ХІV-ХV ст. на українських землях відновлюються старі й народжуються нові художні центри, серед них Київ, Перемишль, Львів, створюються нові художні осередки. З історичних джерел відомо, що українські митці за часів короля Ягайла та його спадкоємців — Ягеллонів — виконували ряд монументальних розписів у Польщі: у Кракові, Любліні, Вислиці, Сандомирі. У 1418 р. на замовлення Ягайла розмальовано фресками Замкову капелу в Любліні. Цю роботу виконувала група художників на чолі з майстром Андрієм, волинянином за походженням. Поруч з основною релігійною тематикою в настінний розпис проникають народні і світські мотиви та сюжети. Видатним твором українського живопису кінця XV ст. є ікона «Юрій Змієборець» із с. Звижень Львівської області. Юрій зображений юним воїном на коні. Він сильним ударом ратища проколює змія. У зображенні замку та одягу Юрія чітко простежуються впливи готичного стилю, що панував тоді у Європі. Також помітні традиційні риси українського живопису — збереження декоративної
|