§ 17. Розквіт Галицько-Волинської держави за Данила Галицького та його наступників Установіть відповідність. ![]()
Роки правління Данила Романовича (1237-1264) були наповнені боротьбою проти зовнішніх ворогів і розбудовою Галицько-Волинського князівства. У 1238 р. князь Данило розгромив німецьких рицарів-хрестоносців, які захопили місто Дорогичин, що стояло над Бугом і було на Підляшші великим торговим центром. Тому визволення цього міста мало для галицько-волинських земель велике значення. Після перемоги в битві за Дорогичин Данило пішов у Київ і укріпився там. Таким чином, Данило Романович повністю відновив територію Галицько-Волинської держави, якою володів його батько. Об'єднання батьківських земель сталося незадовго до нападу Батия на Київ. Данило залишив управління Києвом своєму тисяцькому Дмитрові. Той був досвідченим і хоробрим воєводою, йому і довелося керувати обороною міста в листопаді-грудні 1240 р. Здобувши Київ, Батий у 1241 році рушив на Волинь. Цей похід був не такий успішний, як попередні. На Волині і в Галичині було багато укріплених міст (це теж заслуга князя Данила), деякі з них монголи не змогли взяти. Літопис ![]() Княжа криниця на Крилоській горі, з якої, за легендою, пив джерельну воду сам Данило Галицький
|