своїм Руською землею, Києвом і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає!»

Наступні двадцять років Данило Галицький витратив на організацію опору Орді. Це стало основою його зовнішньополітичної діяльності. Оскільки руські землі на схід від Дніпра лежали в руїнах, Данило звернув свій погляд на Захід.

Успішна поїздка в Орду, а перед тим розгром польських та угорських рицарів під Ярославом у 1245 р. сприяли налагодженню мирних відносин з Угорщиною.

У Польщі, де розгорілась міжусобна боротьба, Данило підтримував сусідів Волині — мазовецьких князів, убезпечивши свої західні кордони.

На північних кордонах Галицько-Волинської держави міцніло Литовське князівство. Данило воював з Литвою і змусив її поступитись прикордонними містами: Новгородком, Вовковийськом, Слонімом та ін.

Монгольська загроза підштовхувала до налагодження дипломатичних стосунків з главою римо-католицької церкви. Данило звернувся до Папи Римського Інокентія IV з проханням допомогти зібрати рицарів Європи на хрестовий похід проти монгольських ханів. За це він погоджувався на перехід своїх земель під церковну владу Риму. У 1253 р. він отримав від Папи Інокентія IV королівську корону. Коронували його в Дорогичині на Підляшші. Це місто вибрали не випадково: князь Данило хотів підкреслити свої права на нього, де свого часу розгромив рицарів-хрестоносців. Відтоді всі західні хроністи почали титулувати Данила королем Русі, а Галицько-Волинську державу — Руським королівством.

ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА

Непроста доля корони Данила Галицького

У 1340 р. був отруєний останній галицько-волинський князь Юрій II (Болеслав Тройденович). 22-27 квітня 1340 р. польський король Казимир III Великий захопив Львів і пограбував княжу скарбницю: забрав корону Данила Галицького, вінець Юрія І, княжий престол, ризи, два золоті хрести. За іншою версією, князь Данило мав літній замок у Перемишлі. Королівську корону він нібито передав до Перемишльського кафедрального собору Святого Івана Хрестителя. Там вона перебувала до Першої світової війни (1914 р.). 1915 р. корону Данила Галицького вивезли до Москви. До 1922 р. реліквія перебувала в одному з московських монастирів. До Перемишля вона повернулася понищеною. У майстерні отців василіян корону поновили у формі митри, тобто головного убору вищого духовенства. Під час Другої світової війни (1939-1945) корона загубилася, і де вона достеменно невідомо до сьогодні. Щодо цього є кілька версій, зокрема, така: корона Данила Галицького зберігається у Польщі. Такої позиції дотримується польський професор Є. Місило, який в архівних документах знайшов цьому чимало підтверджень. До неї схиляється й більшість дослідників України. За іншою версією, у 1942 р. корону передали на зберігання до Ватиканського музею. Припускають також, що корона-митра могла врешті-решт опинитися в Москві або США.

1. Чи повернеться, на вашу думку, в Україну дорогоцінна для нашого народу історична реліквія? Кому й що слід для цього робити?

Митра перемишльського владики, перероблена з корони Данила Галицького. Реконструкція (за малюнком з оригіналу художника А. Скрутка)