![]() Дочка чернігівського князя Михайла Марія після загибелі в битві з монголами свого чоловіка — ростовського князя Василька Костянтиновича збиралася стати черницею. Чимало вдів руських князів завершили своє життя в монастирях. Утримало Марію Михайлівну від чернецтва почуття відповідальності за долю двох неповнолітніх синів. Тільки-но Марія почала приходити до тями, як життя ще раз боляче вдарило: у стані хана Батия замордували батька. Пережити цю трагедію допомогла Марії Михайлівні справа, яку сама організувала в Ростові. Вона згуртувала навколо себе численну групу фахівців з переписування давніх книг і написання хронік, створивши їм належні умови для життя та праці. Добре освічена, вихована на книгах античних авторів, під враженням пережитого, побаченого й почутого, Марія Михайлівна й сама стала літописцем. Вона написала книгу «Житіє Михайла Чернігівського», у якій розповіла з великою майстерністю і пристрастю про життя, діяння й героїчну загибель свого батька... 1. Які риси вдачі княгині Марії не дозволили їй впасти у відчай і відійти від суспільного життя? У чому полягає її заслуга перед нащадками?
|