§ 13. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького й Волинського КНЯЗІВСТВ

1. Назвіть п'ять князівств, що утворились на межі XII—XIII ст. на землях сучасної України. Покажіть їх на карті.

1. Галицько-волинські землі як вотчина київських князів

Галицько-Волинські землі займали територію від Карпат і Дністровсько-Дунайського Причорномор'я на південному заході до Литви і Полоцької землі на півночі. На заході вони межували з Польщею та Угорщиною, на сході — з Київським князівством і Турово-Пінською землею.

На той час, коли сюди поширилася влада київських князів, тут уже були міста, розвивалося сільське господарство, ремесла. На цих землях проживали волиняни, дуліби, тиверці, білі хорвати, бужани, уличі. Володимир Великий утвердив свою владу на заході Русі. З X ст. київські князі розглядали ці землі як свою вотчину. Однак, як засвідчили подальші події, міцної опори серед місцевих бояр київські володарі не мали. Після смерті Ярослава Мудрого Галичина дісталася його внукові Ростиславу Володимировичу. Волинь залишилась під безпосередньою владою київських князів до середини XII ст.

2. Волинське князівство

Волинська земля одержала свою назву від давнього її центру — м. Волиня на р. Буг. Але в XI ст. київський князь Володимир Великий заснував нове стольне місто — Володимир. Воно було побудоване майже в центрі князівства на р. Луга. Володимир був добре укріпленою фортецею і торговельно-ремісничим центром Волинської землі. Тут розвивалися ремесла: зброярство, каменеобробне та гончарне виробництво, ювелірна справа. У місті розміщувалися торговельні колонії німців, новгородців, євреїв. Володимир був важливим осередком православ'я, центром єпископства, що в умовах польсько-католицького сусідства мало велике значення. У XII ст. князь Мстислав Ізяславич побудував тут кафедральний храм Успіння Богородиці, який ще багато століть залишався головним собором Володимира. Найбільшими волинськими містами були Любомль, Каменець, Червен, Холм, Белз, Луцьк, Крем'янець.

У період роздробленості на Волині утвердилася династія Мономаховичів-Ізяславичів. Її засновником став внук Мономаха, син Мстислава Ізяслав Мстиславич, що князював у Володимирі (1136-1154 рр. з перервою).

Після смерті Ізяслава спадщину почали ділити сини. Спочатку виокремилися Володимирське та Луцьке князівства, які з часом поділилися на декілька волостей.

Успенський собор (Мстиславів храм) у Володимирі-Волинському

Бойові сокири. Археологічні знахідки