Михайлівський собор у Києві. Руїни (ліворуч) і сучасний вигляд після відбудови

усобиць і згуртування сил для опору кочовикам. Із цією метою тричі скликав князів на з'їзди, де вони присягали на Євангелії й цілували хрест, що житимуть у злагоді між собою. Князь сам дотримував постанови Любецького з'їзду і вимагав цього від своїх підлеглих. Найменші спроби внести розбрат, вийти з-під влади Великого князя київського швидко і жорстоко придушувалися.

Коли Давид Ігорович, один з учасників Любецького з'їзду князів (волинський князь, онук Ярослава Мудрого), порушив клятву, пішов проти іншого учасника з'їзду — князя Василька Ростиславича й осліпив його, Володимир домігся кари для порушника. «Не бувало ще в руській землі ні за наших дідів, ні за наших батьків такого лиха. Підіть, щоб поправити те все лихо, що натворилося. Бо як цього не поправимо, то настане в нас ще гірше лихо й почне заколювати брат брата й погибне наша земля, а наші вороги половці прийдуть і візьмуть її». Такі заходи князя зміцнювали державу.

Володимирові Мономаху вдалося відновити єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого. У жорстокій боротьбі він зумів об'єднати у своїх руках три чверті території Київської держави: Київщину, Волинь, Турово-Пінську, Переяславську, Смоленську, Новгородську, Мінську землі та Поволжя. Лише в Галицьому князівстві самостійно правили брати Ростиславичі.

Припинення міжусобної боротьби позитивно вплинуло на економічний розвиток держави. Швидкими темпами почало розвиватися сільське господарство, ремісниче виробництво, пожвавилася торгівля, а це сприяло розбудові старих міст і виникненню нових.

У Києві Володимир Мономах проводив велике будівництво: побудував під Вишгородом міст через Дніпро (1115 р.) та нові храми. Наповнювалась державна скарбниця. Київ переживав своє нове піднесення.

Володимир Мономах вніс до «Руської правди» та «Правди Ярославичів» доповнення — «Устав Володимира Всеволодовича». У ньому він пішов на поступки закупам (боржникам), обмеживши на них права бояр, заборонив лихварям брати високі відсотки за борги. Таким чином утруднювалося перетворення вільних людей на рабів (холопів).

Володимир добре знав причини повстання в Києві й тому зменшив податки міщанам і повинності селянам, обмежив застосування рабської праці. Дбаючи про

Будівництво мосту. Гравюра Ю. Логвіна. 1979 р.