власність князів, бояр та інших членів панівної верхівки в Київській Русі й середньовічній Україні. Перші вотчини виникають у 2-й половині XI ст. спочатку як князівські; боярські вотчини утворюються між XI і XII ст. До того земля була в колективній власності панівної верстви. Відомо три шляхи виникнення вотчин: а) переростання родоплемінної власності на землю у феодальну; б) надання земель васалам; в) загарбання феодалами земель вільних общинників. Після XII ст. іноді вотчина утворювалася шляхом купівлі земель у селян боярами та княжими дружинниками.

В'ятичі — давнє східнослов'янське плем'я, яке жило над Окою та Моск-вою-рікою.

Г

Галицько-Волинське князівство —

давньоукраїнська держава на території Правобережної України, що проіснувала з 1199 р. до 1340 р. У західноєвропейських джерелах називається «Королівство Руське».

Галичині — історико-географічний регіон на заході України. Сучасні Львівська, Івано-Франківська, більша частина Тернопільської області, прикордонні з Україною східні частини Підкарпатського воєводства Польщі.

Гарнізон — військові частини, розташовані постійно або тимчасово в яко-му-небудь населеному пункті, в укріпленому районі.

Глаголиця (від старослов'ян. «глагола» — слово, «глаголити» — говорити) — одна з двох найдавніших систем слов'янського письма, створена близь- ко 863 р. просвітителем Константином

(у чернецтві Кирило), родом із м. Салоніки. Як система знаків глаголиця ідеально відповідала слов'янській звуковій системі, нею написані найдавніші старослов'янські пам'ятки, зокрема Київські глаголичні листки.

Готи — плем'я давніх германців — вихідців зі Скандинавії, яке в І ст. до н. е. розселилося в пониззі Вісли.

Гравюра — вирізьблений або витравлений на спеціально підготовленій дошці або пластинці малюнок, а також відбиток такого малюнка на папері.

Графіті — стародавні написи й малюнки різного змісту, зроблені гострими предметами на посудинах, стінах тощо.

«Грецький вогонь» — горюча суміш зі смоли, сірки, селітри, нафти та ін., що горіла й на воді; її метали з труб-сифо-нів, укріплених у пащі позолоченої фігури лева, яка була встановлена на носі корабля.

Гривна — у Київській Русі — срібний злиток вагою приблизно 200 г, який був основною грошовою одиницею. Назва «гривна» походить від назви шийної прикраси, виготовленої у формі довгуватого відливка зі срібла.

Гроші — умовні предмети, які позначають вартість товару, підлягають обміну на товар.

Гуни — тюркомовні кочові племена, що в IV ст. вдерлися зі сходу в Північне Причорномор'я.

А

Данник — селянин, що сплачував данину (грошову або натуральну) за