що не належали до греко-римської цивілізації та, за їхнім переконанням, перебували на найнижчому рівні культурного розвитку.

Варяги (вікінги, нормани) — морські воїни давньої Скандинавії.

Васал — у середні віки в Західній Європі феодал, який одержував від заможнішого феодала-сюзерена земельні ділянки й заступництво, за що виконував для нього ряд повинностей; сучасні історики так називають і знатних підданих, що служили цареві, князю, цілком підкоряючись його волі.

Василій II Болгаробійця — візантійський імператор з 976 р. Обмежував зростання великого світського землеволодіння. За допомогою київського князя Володимира Святославовича придушив один із заколотів феодальної знаті. За його правління Візантія розширила свої кордони, зокрема 1018 р. підкорила Західно-Болгар-ське царство. За жорстоку розправу з болгарами імператор отримав друге ім'я.

Велике переселення народів — умовна назва масових переселень варварських племен у напрямку Римської імперії в III-VII ст.

Велике переселення слов'ян — заключний етап Великого переселення народів. Відбувалося протягом V-VII ст. і привело до заселення слов'янами більшої частини сучасної України, Подунав'я та Балкан.

Великий князь — вищий князівський титул стародавньої Русі; титул, що надавався членам імператорської родини в царській Росії.

Венеди — слов'янські племена, які на зламі нашої ери населяли територію Європи від р. Ельби до р. Дніпра.

Верстві — частина суспільства, суспільна група.

Відун — людина, яка вгадувала майбутнє; віщун, пророк. Волхв — ворожбит, чарівник.

Візантійська імперія — держава ІV-ХV ст., що утворилась після розпаду Римської імперії на її східних землях. Візантія справила великий вплив на розвиток Київської Русі в галузях державного та військового будівництва, культури. Візантійці — населення Візантії.

Віче — народні збори.

Волинь — історико-географічний регіон на північному заході України. Нині — Волинська, Рівненська, західна частина Житомирської області, північні райони Тернопільської та Хмельницької областей. До історичної Волині входили також деякі східні райони сучасної Польщі.

Волиняни — давнє східнослов'янське плем'я, яке жило у верхів'ях Західного Бугу і правих приток верхньої Прип'яті.

Волость — у Київській Русі — територія, підпорядкована єдиній владі (князя, монастиря тощо).

Волок — місце найбільшого зближення двох судноплавних річок, де суходолом перетягали (волочили) від однієї до іншої човни та вантажі.

Вотчина (давньорус. «отчина» — батьківська власність) — спадкова земельна