староста - представник великого князя, що здійснював управління староством. Староство - частина державних королівських земель у Польщі та Великому князівстві Литовському.

Однією з найбагатших і найвпливовіших князівських родин були Острозькі, які вели свій рід від волинської гілки Мономаховичів. їм належала третина земельних володінь Волині, міста Острог, Ізяслав, Корець та інші. Острозькі були учасниками повстання проти польського короля, воювали на боці Свидригайла. Яскравим представником цієї князівської родини був Костянтин Острозький (1460-1530). Протягом життя він обіймав різні високі державні посади — був брацлавським і вінницьким намісником, луцьким старостою, а згодом і Великим гетьманом литовським. Очолювані Костянтином Острозьким загони понад шістдесят разів сходилися в боях з військами кримських ханів. Він прославився насамперед тим, що зумів домогтися перелому у війні з кримськими татарами, застосувавши нову, винайдену ним самим тактику ведення бою. На ворога нападали, коли той повертався, обтяжений здобиччю й бранцями, втративши швидкість і маневреність. Найбільш відомі та переможні битви відбулися під Вишневцем на Волині (1512) та на річці Ольшаниці на Київщині (1527). Натиск південних сусідів було зупинено, а спустошені ними південні райони Поділля та середньої Наддніпрянщини знову почали заселятися. Костянтин Острозький брав участь у литовсько-московських війнах. Будучи Великим гетьманом литовським, завдав нищівної поразки московському війську в битві під Оршею (1514). Костянтин Острозький із 30-тисячним військом переміг 80-тисячну армію московитів, таким чином зупинивши московську експансію на українські землі.

Будучи православним, Костянтин Острозький надавав чималу матеріальну й політичну підтримку розвиткові церковно-культурного життя. Він боровся за відновлення духовної величі Києво-Печерської лаври. Як визначну людину свого часу його з великими почестями поховали в цьому святому місці.

Князь Костянтин Іванович Острозький — один з найвидатніших полководців свого часу

Битва під Оршею. Переправа. Картина XVI ст.