Князі пишалися своїм походженням, пам'ятаючи, що вони нащадки могутніх володарів Київської Русі. Найвищі державні посади у Великому князівстві Литовському та Польщі обіймали, як правило, представники князівських родин. Так, першим волинським воєводою був князь Олександр Чорторийський, першими белзькими воєводами — князі з роду Правдзіч, брацлавськими — Роман і Григорій Сангушки.

Князівські та панські двори були значними осередками культури. Вони виливали на розвиток писемності та книжної культури, а також науки, літератури, поезії і музики.

У князівських канцеляріях був доволі високий рівень діловодства. Тут складалися офіційні акти, формувалися архіви та бібліотеки, редагувалися літописи (нерідко за участю самих князів), перекладалися і переписувалися книги. Більшість князів і шляхти, крім рідної, володіли латинською і польською мовами.

У князівських дворах відбувалися прийоми посольств, засідала панирада, проходили банкети, були музиканти, жонглери, лікарі та звіздарі, організовувалися лицарські турніри, змагання, полювання та інші забави з церемоніалами, утримувалися звіринці.

Князі, будучи організаторами війська та керуючи розвитком військової справи, часто виступали ініціаторами й авторами технічних нововведень.

Серед князівсько-шляхетської еліти було звичною справою підтримувати православну церкву. Князі часто виступали покровителями (патронами) монастирів та храмів. До наших днів дійшли відомості про добрі справи київського князя Семена Олельковича, який відновив Успенську церкву Києво-Печерського монастиря, що була розорена ще Батиєм. Інші представники шляхти також заповідали православним церквам гроші, коштовності, книги та навіть цілі маєтки.

воєвода -у Польщі та Литві королівський намісник у мирний час і воєначальник під час війни.

ПАНИРАДА - дорадчий орган при литовському князеві, що складався з представників найвизначніших родів.

Фрагмент шиферного триптиха з Києво-Печерського монастиря. XV ст. Напис сповіщає про відбудову Успенського собору Семеном Олельковичем

еліта - найкращі представники певної частини суспільства або суспільної групи.

Острозьких-Любомирських. XV-XVIII ст. Рівненська