ОРАНТА
(«та, що молиться») — ікона Богородиці, зображеної на повний зріст, ніби за молитвою — з піднятими на рівень обличчя руками. Мозаїчне зображення на куполі Софії Київської є класичним втіленням цього образу (див. с. 92).
|
Ці ознаки виразно виявилися у творчості майстрів ікони Алімпія, Григорія та їхніх учнів. Алімпія схвально згадує «Повість минулих літ». Про високе покликання й надзвичайний талант цього художника, який за лічені години міг намалювати й позолотити ікону, складали легенди; люди вважали, що Алімпієві допомагали ангели.
Галицьку школу іконопису представляє ікона Св. Юрія Змієборця на чорному коні (див. с. 175). Вона походить із с. Станиля поблизу м. Дрогобича, а зберігається у Львівському державному музеї українського мистецтва. У цій іконі немає нічого зайвого. Ритм ліній і чітко обмежених кольорових плям підпорядкований єдиному художньому задумові: створити образ безстрашного воїна, вірного обов'язкові. На сіро-жовтому фоні виділяються темний силует коня з вершником і червоний плащ воїна. Поєднання динамізму і гармонійної врівноваженості окремих
|