2. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави Після смерті князя Романа Мстиславича розгорілися чвари між князями, боярські інтриги, посилилось чужоземне втручання. У 1205 р. князями стали малолітні сини Романа: галицький — Данило (1201-1264) і волинський — Василько (1203-1271), а регентом при них була мати. Але боярські угруповання не допустили до влади Романової вдови та її малолітніх синів. Багато років молоді князі поневірялися за кордоном, поки підросли і почали боротьбу за престол. Бояри запросили на престол у Галичину трьох синів Ігоря Святославича та Єфросинії Ярославни. Вони були внуками Ярослава Осмомисла за материнською лінією, жили в Сіверській землі. Галицькі мужі сподівалися, що князі будуть слухняним знаряддям у їхніх руках. Але через певний час Ігоровичі почали самостійно управляти землями, вийшли з-під опіки бояр. Розгорілася боротьба не на життя, а на смерть. Ігоровичі здійснили розправу над боярами, понад 500 бояр стратили, багато інших повтікали. Щоб помститися, бояри в 1211 р. вбили братів Ігоровичів (допомагали їм у цьому угорці), а в Галичі на якийсь час «вокняжився» боярин Володислав. У 1214 р. бояри знову пішли на зговір з угорцями, і ті захопили Галич та проголосили п'ятирічного угорського королевича Коломана «королем королівства Галицького». Це була справжня іноземна військова окупація. Від неї галичан визволив новгородський князь Мстислав Удатний у 1219 р. У північній «півотчині» — Волині — Данило та Василько поступово відновили свої позиції. У боротьбі за батьківський престол вони опиралися на волинських бояр, із середовища яких походила їхня мати. З 1214 р. Данило Романович утвердився на Волині й розпочав пошуки союзників для боротьби за Галич. Таким союзником став князь новгородський Мстислав Удатний, з дочкою якого одружився Данило. Упродовж тридцяти років Романовичі боролися за свою вотчину. Старшим князем був Данило, прозваний Галицьким, його соратником і помічником усі роки залишався Василько. Данило Романович зумів організувати добре військо. Важкоозброєну кінноту складали волинські бояри, а піхоту він набрав із селян. Данило заручився підтримкою селян і городян у Галичині, які потерпали від боярського свавілля і безперервних воєн. Урешті боярська опозиція зазнала поразки. У 1237-1238 рр. Данило зміг остаточно укріпитися в Галичі. Василько отримав Волинь.
регентство (від латинськ. regentis - правитель) - у монархічних державах тимчасове правління однієї чи кількох осіб у разі неповноліття, хвороби монарха тощо. окупація - тимчасове захоплення частини або всієї території однієї держави збройними силами іншої держави; займанщина, поневолення.
|