Святослав не бажав сидіти і чекати своєї долі в обложеному Доростолі. Він часто здійснював вилазки, які перетворювалися на справжні битви.
Сучасники залишили опис таких вилазок: «На другий день тавроскіфи (русичі) вийшли з міста й вишикувалися на рівнині, захищені кольчугами й щитами, що доходили до самих ніг. Вийшли з табору й ро-меї (візантійці), також надійно прикриті панцирами. Обидві сторони хоробро билися, навперемінки тіснячи одна одну, й було неясно, хто переможе».
Проте сили обложених танули, у Доростолі почався голод. У липні 971 р. Святослав дав генеральну битву. На початку битви русичі перемагали, вони навіть примусили відступити візантійську піхоту. Та імператор пустив у хід важко озброєну кінноту, яка змусила русичів повернутися до Доростола. У тому ж році знесилені сторони розпочали мирні переговори.
Було укладено почесний для Русі мир, незважаючи на те, що війну вона програла. Святослав змушений був відмовитися від завойованих земель у Подунав'ї і ведення воєнних дій на цих землях та у Криму. Він здав Доростол візантійському імператорові й зобов'язався надавати йому допомогу проти арабів. Імператор випустив руське військо з Доростола зі зброєю і надав йому все необхідне на зворотний шлях. |
Мініатюру (малюнок угорі праворуч) узято з Радзивіллівського літопису. А ліворуч зображений той самий епізод з літопису, який відтворив художник багато століть потому
Які, на вашу думку, історичні джерела міг використати художник, створюючи картину? |