Як вплинула жорстока розправа княгині на подальшу долю древлянських земель?

Друга помста Ольги

за смерть Ігоря. Спалення древлянських послів

Другий крок Ольги — проведення реформ. Княгиня розуміла: щоб запобігти новим повстанням, потрібно встановити чіткі розміри данини — «уроки». Систему полюддя Ольга замінила новим порядком стягнейня данини. Вона започаткувала спеціальні укріплені місця — «погости», куди відряджали представників князівської адміністрації, що й приймали від населення данину.

Іншою реформою княгиня Ольга запроваджує центральну владу на місцях. Із цією метою вона влаштовує спеціальні опорні пункти в усіх підвладних Києву землях, де зосереджується адміністративна і судова влада княгині.

У «Літописі» є відомості і про те, що за часів Ольги було розбудовано і прикрашено стольний град Київ. Особливо велична була резиденція княгині — двоповерхова кам'яна споруда, прикрашена мармуром, червоним шифером і декоративною керамікою.

Зміни соціально-економічного і політичного характеру, що їх впровадила княгиня Ольга в Київській державі, дали змогу зміцнити країну. Державотворчі заходи княгині були оспівані в усній народній творчості, а сама постать Ольги подається як наймудрішої серед людей.

Доволі успішною була і зовнішньополітична діяльність Ольги. Вона намагалася забезпечувати інтереси своєї держави дипломатичним шляхом. У 946 р. княгиня здійснила поїздку до Константинополя. До цього часу східні слов'яни ходили на Константинополь військовими походами. Уперше було послане мирне посольство (понад 100 осіб), яке урочисто прийняв візантійський імператор Константин Багря-нородний. Відбулися мирні переговори про відносини двох держав, союзну угоду, а також обговорювалося питання християнізації Русі. Вважається, що

реформа -докорінна перебудова; зміна, нововведення.

Пам'ятник княгині Ользі в Києві (фрагмент). Скульптор І. Кавалерідзе

Хрещення Ольги візантійським імператором у Константинополі