відомий художник Алімпій, який вчився в царгородських майстрів.

Визначним досягненням давньоруських умільців були невеликі іконки, вирізьблені з каменю. Найпопулярнішими були іконки із зображеннями перших руських святих Бориса і Гліба.

Високого рівня набуло в Київській Русі ужиткове мистецтво: різьба на дереві й кістці, виготовлення прикрас й оздоблення зброї, художнє литво, скловаріння. Цінувалися вироби ювелірного мистецтва.

Особливістю давньоруського ужиткового мистецтва було переплетення елементів язичницької і християнської символіки.

Ювелірні прикраси, різьба на кістці та інші вироби давньоруських майстрів мали попит не лише на Русі. Предмети художнього ремесла руських умільців трапляються під час археологічних розкопок у багатьох європейських країнах.

Бронзова ікона з Бовшева «Благовіщення». XII ст.

Золотий з емаллю колт-кульчик із золотого току в Крилосі. XII ст. Золотий емалевий медальйон, знайдений на Крилоській горі (поблизу Галича). XII ст.

Про що, крім майстерності давньоруських ювелірів, свідчать археологічні знахідки прикрас?

6. Київська Русь в історії Європи

Київська держава вийшла на політичну арену після вдалих військових походів на могутню Візантію. Згодом вона заявила про себе тодішньому світові своєю високою культурою, мистецтвом, умілою дипломатією, що ставило її на один щабель з європейськими державами.

Рівноправну участь у політичному житті країн Європи та Близького Сходу засвідчують укладені київськими князями мирні й союзні угоди з Візантійською та Німецькою імперіями, Польщею, Угорщиною, Литвою, Швецією і Норвегією. Відносини між державами доволі часто скріплювалися династичними шлюбами.

Важливу роль відігравала Київська Русь у міжнародній торгівлі. Її центром був Київ. Тут перехрещувалися торговельні шляхи, що вели з Візантії на

Борис і Гліб — перші святі Руської православної церкви; сини Володимира Великого і візантійської принцеси Анни. Ікона київського письма. Кінець XIII — початок XIV ст.