|
Землі східних слов'ян іноземні хроністи називали «країною міст» — Гардарікою. У літописах, коли йдеться про ІХ-Х ст., згадуються 25 міст. Проте їх було значно більше, адже літописець не прагнув розповісти про всі міста, що тоді існували, а згадував лише окремі з огляду на певні події, які він описував. (Про деякі давньоруські міста у додатку подані нариси — с. 243-254).
Найдавніші руські поселення міського типу виникли у VІ-VІІІ ст. Літописець називає їх «гради», тобто укріплення. У разі військової загрози сюди прибували всі вільні чоловіки, тут князь вершив суд над підданими, саме сюди доправляли данину. Такі центри (опорні пункти) укріплювали могутніми земляними валами, дерев'яною стіною чи частоколом і обкопували глибоким ровом. Зазвичай їх будували у важкодоступних місцях — на горбах, крутих схилах річок, зрідка серед боліт або в густих лісах.
Проте такі опорні пункти мали не лише оборонне значення. З літописних повідомлень довідуємося, що вже у ІХ-Х ст. «гради» були торговельно-економічними центрами союзів племен. У них також зосереджувались органи державного управління. Тут проживали князі та бояри, знаходилася князівська дружина. У дворах князів і бояр дерев'яні будівлі складалися з кількох зрубів — житлові приміщення, сіни та інші споруди з'єднувалися між собою та утворювали криту галерею другого поверху, що стояла на опорних стовпах. Такий житловий комплекс називався хоромами. На князівських подвір'ях були гридниці — великі зали, де відбувалися урочисті прийоми. Тут князі разом зі |
|
Найдавніші руські міста |
|
Київ |
|
Чернігів |
|
Любеч |
|
Вишгород |
|
Іскоростень |
|
Овруч |
|
Новгород Великий |
|
Олевськ |
|
Малин |
|
Біл город |
|
Переяславль |
|
Воїнь |
|
Галич |
|
Ростов |
|
Полоцьк |
|
Василів |
|
Вручий |
|
Муром |
|
Біла Вежа |
|
Берестове |
|
Ізборськ |
|
Смоленськ |
|
Турів |
|
Псков |
|
Пересечен |
|