знарядь — заступи, мотики, серпи, коси. Для обмолоту зерна використовували ціп. Праця селянина хоча й була тяжкою та виснажливою, але дуже потрібною й шанованою. Це підтверджує те, що одну з найважливіших зернових культур слов'яни назвали жито (від дієслова жити).

Скотарство розвивалося на основі землеробства, що постачало корми для худоби. Селяни розводили корів, овець і кіз, які давали м'ясо, хутро і вовну. Худобу випасали з весни до осені на луках, лісових галявинах, перелогових землях. На зиму для неї запасали сіно і зерно. Узимку молодих тварин, щоб не замерзали, тримали в житлових приміщеннях.

Серед промислів особливо були розвинутими мисливство й рибальство. Для полювання в густому лісі лук був неефективний, тому використовували ловецькі ями, пастки, силки (петлі) тощо. На ведмедя ходили із сокирою і рогатиною. Бувало, що здобиччю ставали самі мисливці. Для рибальства використовували плетені з лози верші, а також сіті й неводи.

У своїх господарствах селяни намагалися виробляти якомога більше необхідних для життя та праці предметів. Селяни власноруч виготовляли знаряддя праці для ведення сільського господарства. Селянки виробляли пряжу, ткали полотно, а потім самі шили з нього одяг. Такий спосіб господарювання називають натуральним господарством. Однак деякі необхідні продукти і предмети потрібно було все ж купувати, як, наприклад, сіль чи залізо. Оскільки гроші в той час ще не набули широкого використання, то необхідні речі отримували шляхом обміну.

Значного розвитку набувають ремесла. Археологи виявили чимало знарядь праці, ремісничої продукції, майстерні ремісників. Найрозвиненішими були металургія, ковальська справа, а також обробка каменю.

Будівлі в селах зазвичай зводили невеликі. Найбільш поширеним будівельним матеріалом була деревина. Там, де її не вистачало, будували глинобитні хати. Дахи покривали соломою або очеретом. Підлогу переважно робили глинобитною, а інколи — дерев'яною. У хаті споруджували піч, дим з якої виходив через отвір у стелі. Такий спосіб опалювання називається «по-чорному». У житлах давніх слов'ян археологи знайшли глиняний, дерев'яний, кам'яний та мідний посуд. Усередині стояли лавки біля стін, стіл чи скриня і спеціальні помости — нари для спання. Згодом їх замінили дерев'яні ліжка.

На полюванні. Фрагмент картини М. Реріха

натуральне господарство -господарство, у якому продукти виробляють для власного споживання, а не на продаж.

Оранка й сівба. Мініатюра з літопису

ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК

київської РУСІ