ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА

«Повість минулих літ» про вбивство Аскольда

У рік 6390 [882]. Вирушив Олег [у похід], узявши багато своїх воїв — варягів, чудь, сло-вен, мерю, весь, кривичів... І прибули до гір київських, і довідався Олег, що [тут] Ас-кольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов [на берег Дніпра], несучи Ігоря малого. А підступивши під Угорське [і] сховавши воїв своїх, він послав до Аскольда й Діра сказати, що, мовляв: «Ми — купці єс-мо, ідемо в Греки од Олега і од Ігоря-княжича. Прийдіть-но оба до рідні своєї, до нас». Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші [вої] з човнів, і мовив Олег Аскольдо-ві й Дірові: «Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я есмь роду княжого. — І [тут] винесли Ігоря. — А се — син Рюриків».

І вбили вони Аскольда й Діра, і віднесли на гору, і погребли [Аскольда] на горі, яка нині зветься Угорське...

1. Знайдіть на карті (с. 19) назви племен, до яких належали воїни Олега. Які з племен не зазначені на карті? Де на ній ви розмістили б відповідні написи?

До нового державного об'єднання спочатку увійшли Новгородська земля і Київське князівство. Під час свого правління в Києві Олег (882-912) значно розширив межі держави, основу якої складали племена полян. До неї були приєднані древляни, уличі, радимичі, кривичі та сіверяни. Олег підкорив і північні неслов'янські племена — чудь і мерю. Підпорядкування Києву сусідніх княжінь дало Олегові можливість не лише збирати данину з нових земель, а й залучати їхні війська для спільних походів. Як загинув Олег, достеменно невідомо. Одна з версій щодо цього подана в «Повісті минулих літ». За іншими — Олег загинув під час походу на південно-східні землі. Князь Олег, прозваний літописцями (а пізніше й письменниками) Віщим, став одним з найулюбленіших Аскольдова могила в Києві. Нині тут стоїть храм Св. Миколи

Що вам відомо ще про це історичне місце?

історичні джерела

«Повість минулих літ» про смерть Віщого Олега

...Спомянув він коня свого, що од нього, як прорекли були волхви, [прийдеться] померти Олегові. І призвав він старшого над конюхами, запитуючи: «Де є кінь мій, що його я поставив був годувати і берегти його?» А він сказав: «Умер». Олег тоді посміявся і вко-рив віщуна, кажучи: «Несправедливо то говорять волхви, і все те — лжа єсть: кінь умер, а я живий». І повелів він осідлати коня: «Дай-но погляну я на кості його». І приїхав він на місце, де ото лежали ... кості голі і череп голий, і зліз він з коня, [і] посміявся, мовлячи: «Чи од сього черепа смерть мені прийняти?» І наступив він ногою на череп, і, виповзши [звідти], змія вжалила його в ногу. І з того розболівшись, він помер.

1. Який твір і якого автора на цю тему знайомий вам з уроків зарубіжної літератури? Зачитайте з цього твору уривок, що сподобався вам найбільше. Чи близько до тексту легенди з літопису автор описав смерть Олега?

2. Чи, на вашу думку, є ця літописна легенда достовірним історичним джерелом? Чи є в її тексті слова, що дають підстави сумніватися в її правдивості? Відповідь аргументуйте.