Починаючи із VII ст., хозари поширюють свою експансію, зокрема вони захопили протоку Боспор і збудували з обох боків фортеці, а згодом запанували і в Криму. У середині VШ ст. хозари захопили Сугдею (нині місто Судак у Криму). Були часи, коли вони володіли навіть Херсонесом. Південь Криму належав Візантії, тут зіштовхнулись її інтереси з інтересами хозарів. У VI-VII ст. в Криму з'явилися слов'яни. Отже, на півдні сусідами східних слов'ян були і хозари, і візантійці.
На північному заході сусідами східних слов'ян були вікінги, або нормани (північні люди). Слов'яни називали їх варягами. їхня батьківщина — землі сучасної Данії, Швеції та Норвегії. Позбавлені спадщини, молодші сини родів збирались у ватаги воїнів-розбій-ників і на легких вітрильниках ішли на південний захід — до берегів Англії, Франції, Португалії або на південний схід — до слов'янських земель. Військові грабунки і захоплення полонених, яких згодом продавали в рабство, були їхнім промислом. (Ґрунтовніше про це ви дізнаєтеся на уроках з історії середніх віків).
З IX ст. варяги освоїли торговельний шлях, що отримав назву «Із Варяг у Греки». З озера Ільмень малими річками і волоком їхні човни діставалися до верхів'я Дніпра, а Дніпром — до Чорного моря і візантійських володінь. Варяги — воїни і купці — відіграли певну роль в історії давньоруської держави. |
волок -
місце найбільшого зближення двох судноплавних річок, де суходолом перетягали (волочили) від однієї до іншої човни та вантажі. |