ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА

Коли в антські землі вторглися готи, вождь антів Бож (IV ст.) сформував потужне військо і виступив супроти ворога. Війна затягнулася на кілька років. У перший її період анти дощенту розгромили готів, але даремно раділи отриманій перемозі. Адже незабаром (375 р.) готський вождь Вінітарій зібрав нове військо і знову напав на них. Цього разу готи перемогли. їхня розправа над антами була лютою — багатьох вони вирізали, забрали в неволю. Захоплених у полон Божа, його синів і 70 старійшин піддали тортурам і знищили. Але плодами перемоги насолодитися Вінітарій не встиг: у 376 р. він зазнав поразки від гунів. А Божа протягом тривалого часу народ оспівував у піснях, про що свідчить унікальна пам'ятка давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім», з якою ви ознайомитеся трохи пізніше.

Свідчетшм чого є цей малюнок? авАри - кочовики, об'єднані у великий племінний союз, основу якого складали тюркомовні племена. каганат-держава в тюркських народів на чолі якої стояв каган . Вершник-гун

У V ст. племена гунів досягли найвищої могутності. Тривалий час вони на чолі з Аттилою (434-453 рр.) панували над усією Східною та Центральною Європою. Римська імперія та Візантія змушені були відкуплятися золотом від гунів. Після смерті Аттили у 453 р. гунська держава почала занепадати і згодом остаточно розвалилася. Гуни розсіялися по різних територіях. У VI ст. слов'янські племена зіткнулися з кочовиками — авaрами. Просувалися вони на терени сучасної України з території Центральної Азії, а в 558 р. напали на населення Приазов'я. Відомо, що в 550-х — на початку 560-х рр. авари спустошили землі антів. На території колишньої римської провінції Паннонії (частина нинішньої Угорщини) авари створили у середині VI ст. свою державу. Вона називалася Аварський каганат. У VII-IX ст. аварська держава поступово занепадає. Однією з причин занепаду були невдалі війни проти Візантії, франків і слов'ян. У VII ст. слов'яни повністю витіснили аварів з Північного Причорномор'я. Як бачимо, у вирі подій Великого переселення народів наші предки — слов'яни — не тільки не розчинилися серед інших племен, але й розширили свої території.

2. Розселення племінних союзів східних слов'ян на території України

Велике переселення слов'ян (середина І тис. н. е.) є складовою масштабного історичного процесу — Великого переселення народів. Про слов'ян писали в своїх наукових працях римляни Пліній, Корнелій Тацит (І-ІІ ст. н. е.), грек Птолемей. Вони зазначали, що територія слов'янських племен розташована між річками Лаба (Ельба), Вісла і Дніпро, і називали їх венедами. Візантійські ж історики IV ст. н. е. називають слов'ян по-різному: анти, склавини (склавени).